понедельник, 25 февраля 2013 г.
вторник, 12 февраля 2013 г.
Обеспечение психолого-педагогического сопровождения подготовки детей к обучению в первом классе в условиях деятельности образовательного округа города
(Городской методический кабинет городского отдела образования Ждановского городского совета)
Докладніше>>>
Докладніше>>>
Шкільна адаптація та психологічний вік
Олена Кононко,
канд. психол. наук, заст. директора
Інституту проблем виховання АПН України,
науковий керівник творчої групи з розробки
Державного базового компонента дошкільної освіти
канд. психол. наук, заст. директора
Інституту проблем виховання АПН України,
науковий керівник творчої групи з розробки
Державного базового компонента дошкільної освіти
Незабаром буде півроку від Першого вересня… Як почуваються у школі
найменші учні – шести-семилітки? Скільки серед них (особливо з числа
шестилітніх) тих, кому комфортно, цікаво, хто радо йде до школи,
успішно оволодіває навчальними вміннями, осягає основи наук, на повну
силу реалізує свої можливості? А скільки тих, кому тут незатишно, хто
почувається невпевнено, боїться неуспіху, використовує перший-ліпший
привід, щоб залишитися вдома, хто хоче повернутися в дитинство, яке
тепер – в минулому? У когось їх – більше, у когось – менше. Головне, що
діти, в яких процес звикання до шкільного життя та його умов протікає
складно, існують. Визначити цей факт означає, з одного боку,
об’єктивувати проблему «шкільної дезадаптації», з іншого – зробити
кроку назустріч фізичному й психічному здоров’ю малюків, закласти
цеглину у фундамент їхньої довіри дорослому оточенню, сподівання та
його на його захист і підтримку.
Допоможемо вчителю зрозуміти першокласника
Світлана ЛАДИВІР, провідний науковий
співробітник лабораторії психології дошкільника
Інституту психології імені Г.С.Костюка
НАПН України, канд. психол. наук
співробітник лабораторії психології дошкільника
Інституту психології імені Г.С.Костюка
НАПН України, канд. психол. наук
Основна мета перших років шкільного
життя - приохотити, а не приневолити
дитину до шкільного навчання, власне до учіння як самостійної пізнавальної
діяльності. Навчити дитину вчитися. Не «з-під палки», не з необхідності: «Хіба
я хочу – так треба», «Це мама хоче», «Усі ж ходять», а з радістю, з власної
ініціативи, отримуючи задоволення від само викладання. Це обов’язків фундамент,
без якого надто складно реалізувати всі прекрасні очікування дорослих щодо
результату шкільного життя.
вторник, 5 февраля 2013 г.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)